Хочу попередити, що ріелтором в Канаді я став незразу.
Коли в 1998 році моя сім'я з 8-ми місячною донькою прилетіла в Торонто з України, складно було уявити, як все складеться. У нас були невеликі заощадження і багато амбіцій, які хотілося реалізувати у Канаді.
Місцем для проживання ми вибрали провінцію Онтаріо.
Очевидно що наших накопичень виявилося недостатньо для Канади - гроші розтеклися в перші пару місяців. Але все ж ми змогли купити машину, меблі і зняти квартиру в районі East York.
Початок імміграції був жорстким і недружнім. Дуже скоро ми зрозуміли, що у нас немає ніяких відповідних професій для високооплачуваної роботи в Канаді.
Довелося почати з самого низу. Дружина влаштувалася кухарем у великий корпоративний ресторан, я підробляв роблячи халтурки для інших дизайнерів, допомагали мої навички художника з «минулого життя».
Через кілька місяців ми втягнулися в канадську рутину і життя стало спокійніше, але ніяк некомфортніше. Грошей катастрофічно не вистачало. Треба було платити шалені гроші за дитячий садок, житло, продукти, страховки і тд.
До 2000 року я вже мав професію графік дизайнера і працював на велику будівельну компанію веб дизайнером. Дружина теж виросла по службі і працювала начальником зміни офіціантів. У порівнянні з роботою на кухні це, безумовно, було поліпшення умов праці і підвищення в доходах.
Все складалося добре, але зустріч з однією знайомою змінила моє життя на 180%.
Отже, моя знайома чомусь вирішила що мені непогано б стати ріелтором. Через деякий час вона мені зізналася, що ця думка до неї прийшла дивлячись на інших своїх знайомих ріелторів. З її слів вони заробляли багато грошей і нічого не робили.
Фраза знайома?
Вона також сказала, що у мене вийде, тому що у мене легкий характер, і люди довіряють мені. Ця фраза змусила мене задуматися. Думав я недовго і вирішив що час«вплутатися в нову бійку настав».
У 2001 році я закінчив OREA Ontario real estate college і став ліцензованим ріелтором.
Початок моєї кар'єри був важким і абсолютно непередбачуваним. Це нагадало мені мою підприємницьку діяльність в Україні в 90-ті роки. Кожен новий день був наповнений невизначеністю в завтрашньому дні і постійною боротьбою за виживання.
